1. Ідеш за Христом по вузенькій
дорозі,
Колюче терня заважає йти...
Душа у неспокої, серце в тривозі,
А тут ще й гора, де подінешся ти?
Де втриматись можна, не падай, а стій,
Не бійся гори на дорозі своїй.
2. Зроби перший крок, хай він буде
рішучим,
Бо зродяться з нього до щастя сліди.
Сльози не ховай, хай по терню колючім
Спливають і родять поживні плоди.
Із кожного кроку свого радій,
Не бійся гори на дорозі своїй.
3. Дивись: поруч тебе хтось важко
ступає,
І, втративши сили, в знемозі паде,
Подай йому руку, подай, він чекає,
А потім до тебе з рятунком прийде.
Ні часу, ні сили йому не жалій,
Не бійся гори на дорозі своїй.
4. Бо ти не сама, не сама, глянь лиш добре,
А перед собою побачиш сліди...
Їх той залишив, в кого серце хоробре,
З любов’ю і ніжністю каже: “Іди!”
“Я дам тобі силу, живи і радій,
І зникне гора на дорозі твоїй.”
Сло пісні "Ідеш за Христом по вузкнькій дорозі" пройняли мене до самих глибин душі, до сліз. Водночас дали розуміння багатьох речей, про які були думки, але не завжди до кінця було розуміння. Так можу сказати про всі пісні з розділу "Про покликання". Дякую за можливість читати такі слова.
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ]
