|
1. Сад
Гетсиманський нічкою вкрився
І одягнувся в
траурний плащ,
Слухав уважно, як
Господь молився,
Чув він зітхання
і жалісний плач.
2. Сад
Гетсиманський вкрився імлою
І перед бурею
вмить занімів.
Бачимо чашу із
Кров’ю святою,
Юдину зраду,
насильство катів.
3. Сад
Гетсиманський впізнав свого Бога,
Що свої руки до
неба підняв.
З трепетом серця
вливалась тривога,
Морок і жах всю душу проймав. |