1. Сад Гетсиманський нічкою вкрився

І одягнувся в траурний плащ,

Слухав уважно, як Господь молився,

Чув він зітхання і жалісний плач.

2. Сад Гетсиманський вкрився імлою

І перед бурею вмить занімів.

Бачимо чашу із Кров’ю святою,

Юдину зраду, насильство катів.

3. Сад Гетсиманський впізнав свого Бога,

Що свої руки до неба підняв.

З трепетом серця вливалась тривога,