1. Вже зближається година,

Сонце ясне вже заходить,

Чорна зрада і зміна,

Кроком Юди пильно бродить.

2. До вечері всі сідають,

Хоч ся в грудях серце крає,

Дари Божі споживають,

А Христос так промовляє.

3. „Вже не довго буду з вами,

Злоба людська раду радить,

Кажу тими ось словами,

Що один з вас мене зрадить”

4. А по тому тихий, смирний,

Став всім ноги умивати,

Опираєсь Петро вірний,

А Христос почав навчати.

5. Поміж вами хто голосить,

Що любові має много,

А на других ся виносить,

Той від духа не є мого.

6. Ви смиренні на всі части,

Світа в мирі ідіть радо,

А в годині лютой страсти,

Не лякайся Боже стадо.

7. Я Отця з небес вмовляю,

Він у поміч вам поспіє,

Я хотя й вас оставляю,

Та не тратьте ви надії.

8. Хліб святий бере у руки:

„Це моє єсть тіло”, - каже,

Тіло, що посеред муки,

В гробі задля многих ляже”.

9. І з вином піднявши чашу:

„Кров моя”, - то повідає,

Що за вічну долю вашу,

На хресті ся проливає.

10. А святий Йоан на груди,

Спаса голову впирає,

А вже зрада в серці Юди,

Міру повну прибирає.

11. І хильцем уже відходить,

В серцю криє злобу вражу,

І з жидами вже ся годить,

Я його вам днесь покажу.

12. Спасе милий, світа Пане,

Ти ж нас хочеш полишити,

Що ж ся з нами всіми стане,

Хто ж буде нас боронити?

13. О, прости нам всякі зради,

Що сповняєм їх гріхами,

А твоєї страсти ради,