|
1. Ти йшов в спекоті дня, в
пилу довгих доріг,
А йдучи вчив прощать образи
й болі.
Він з митарями їв, любив Він
ворога,
Схилявсь до тих, що були в
смутку й горі.
Приспів:
Учителю, свій шлях пройти
повинні ми,
Так як це Ти робив.
Учителю, кругом є люди,
Ми повинні їх любити як Ти.
Учителю, чужий тягар нелегко
нести
На раменах, як Ти.
Учителю, ми зможем все,
Якщо із нами будеш завжди
Ти.
2. Ми йдем в спекоті дня, в
пилу довгих доріг,
А Він нас вчить прощать
образи й болі.
Любити ворога, забути людську
злість,
Схилятися до тих, що в смутку й горі. |