1. Десь колись давно на високій
горі
Жив премудрий досвідчений старець.
Часто він повторяв і завжди поучав –
Слава Богу за смуток і радість.
Слава Богу за все, слава Богу за все,
Слава Богу за смуток і радість.
2. Може, часом тобі хтось погане
сказав,
Чи з тобою недобре повівся.
Знай про це, дорогий, що це Бог допустив,
З не приятелем швидко мирися.
Слава Богу за все, слава Богу за все,
Слава Богу за смуток і радість.
3. Якщо ти захворів і знеміг в
боротьбі,
І не можеш з постелі піднятись.
Є місця на добро, це за гріх нам дано,
Нарікати не треба й боятись.
Слава Богу за все, слава Богу за все,
Слава Богу за смуток і радість.
4. Коли ближній тебе очорнив,
засудив;
Не піддайся журбі і печалі.
Знай, Господь для спасіння це все призначив,
Щоб прощали й були досконалі.
Слава Богу за все, слава Богу за все,
Слава Богу за смуток і радість.
5. Як спокуса прийде, що твій хрест заважкий,
І нести його ти вже не в силі;
Знай, коли б ти не зміг, то Господь би й не дав,
Тож приймай все в любові і мирі.
Слава Богу за все, слава Богу за все,
Слава Богу за смуток і радість.
